Темно. Озвися. Де ти?
До теплих губ доторкаються пальці.
Знімаю сорочку як обгортку з конфети,
Солодка ніч після денної праці.
Темнотою блукає погляд,
Ти пахуча як узвар із квітки.
Чую тільки дихання поряд
Часте, і завмирання рідке.
Описують пальці лінії тіла,
Ти притуляєшся більш відверто.
Цілуєш – половина діла.
Полюбити, потім хоч вмерти.
Повітря якесь п’янке,
Бухнуть груди наче пуп’янки.
Тілом відчуття солодке таке,
Аж очі ховаються в кутики.
Зносить солодка повінь,
Обоє напиваємось до останку.
Родимось заново голі, нові,
До світанку, безперестанку.
2015р.
