Широко розчинені ворота (за мотивами вірша А. Ахматової)
Широко распахнуты ворота,
Липы нищенски обнажены,
И темна сухая позолота
Нерушимой вогнутой стены.
Гулом полны алтари и склепы,
И за Днепр широкий звон летит.
Так тяжёлый колокол Мазепы
Над Софийской площадью гудит.
Всё грозней бушует, непреклонный,
Словно здесь еретиков казнят,
А в лесах заречных, примирённый,
Веселит пушистых лисенят.
_ * _
Широко розчинені ворота,
Дивне зубожіння лип в ці дні
І суха темніє позолота
На незламній ввігнутій стіні.
Гулом повні вівтарі і склепи
І за Дніпр широкий дзвін летить.
Саме так важкучий дзвін Мазепи
Над Софієвською площею гудить.
Все лютіш бушує непохитний,
Мов карають тут єретиків,
А в лісах за річкою, смиренно тихий,
Лисенят пухнастих веселив.