Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: НІ ТЕ – НІ СЕ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ниро Вульф, 15.12.2015 - 08:26
дощ ллє та небо сіре,нудьга забрала у полон, але так мріється безмірно, дивлюся - переді мною Апполон. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну і везе тут деяким розкішним дамам! І нафантазується таке – "абзавидуешься" А я дивлюся – переді мною тільки цюця хвостиком виляє, печеньку просить... і нуль фантазії... Любов Ігнатова, 14.12.2015 - 23:04
Якщо взагалі щось пишеться.... чайку? У мене зелений з гранатовим зерням і квітковтми пелюстками... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лечу!!! Обожнюю хороший чай! І прихоплю з собою "брызги шампанского" з пелюстками волошки і шматочками фруктів. Ох і почаюємо, Любонько!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Еге ж! Якщо не заколище, то щось нашепче гарне.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дійсно – ні те, ні се.
Ніла Волкова, 14.12.2015 - 18:12
Світланочко! У Вас навіть "Ні се, ні те" - гарне вийшло! Я посміхнулась, хоча до цього була сумна...Дякую Вам! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радію, що усміхнула. Але хай оминає Вас всяке "ні те, ні се".
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, він – ще той натхненник!
I.Teрен, 14.12.2015 - 13:46
Ні се, ні те, а хочеться згадати,про синю осінь, літо золоте, і у затишші теплої кімнати очікувати марно саме те. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та коли ситий спокій наступає,до творчості він нас не спонукає, лише до ліні тіла і душі... Від ситості – не пишуться вірші. А пишеться тоді, коли болить, бунтує розум чи душа кричить... От і виходить, брате, що вірші – стриптиз думок, емоцій і душі... Ніна-Марія, 14.12.2015 - 13:26
Така затишна картинка вималювалася, що можна вже не звертати уваги ні на те, ні на се...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, науявляла багато що, а вийшло... як вийшло.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не сумніваюсь! А ви на гарну компанію стіл накрили, Фіалочко! – моя добавка... від простуди.
Патара, 14.12.2015 - 00:14
А в нас ні те, ні се розвіяв вітер,Так виє за вікном аж страх бере... Між нині й завтра ніч ця, як тире, Їй байдуже чи сніг, чи дощ на світі. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ось і Оленка написала, що у Вас там "віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться..." Аби все обійшлося. Посилаю Вам янгола-охоронця і тепло мого серця.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я тільки-що теж посмакувала...Вашим пломбірно-ванільним зефіром
|
|
|