Були часи, були хвилини,
була колися не війна,
були колись ми молодими,
а зараз лише сивина.
Бувало тижнями в роз’їздах,
бувало на роботі спиш,
бувало вечірком в під’їздах
на сходах з друзями сидиш.
Бувало рано прокидались
і не встигаючи поїсть,
ми так швидесенько збирались
і мчались до моря кудись.
Бувало під дощем гуляли
намоклими, але всю ніч.
Ми сходу сонця всі чекали,
були щасливі, в тому й річ.
Бувало сонце так світило,
що мов ізжарились тоді
і ми розправивши вітрила
плили неначе кораблі.
Були часи, були хвилини,
була колися тишина.
Були колись ми молодими,
а зараз лише сивина!
