Злишся чому на весь світ?
Стільки наметено снігу...
Злишся, бо кришиться крига
Там, де учора був лід.
Злишся, а кава давно
Не запашна, бо остигла.
Поодинокими стигми
Тінями вкрили вікно.
Злишся, розлючено рвеш,
Ще не написані досі,
Віршів рядки безголосі,
Віри нікому не ймеш.
Злишся, а я усміхнусь,
Ти - капризуля, дитино,
Нівечиш гнівом хвилини,
Я ж бо тебе не боюсь.
Злишся, а болю луна
Вже досягає порогу,
Стиха молитвою Богу,
Чи заспокоїть вона?
Злишся - на себе мабуть?
Стільки розвінчано міфів -
Думаєш схожий на грифа?
Просто мінливий, як ртуть...
25.01.2016
Чудово, бо почуття злості властиве всім живим!!! Інша справа як воно проявляється, але то вже дуже особисте!!! Я вражена, Ліно, що Ви сміливо пишете про почуття... і не тільки злості!!! Браво!!! Я прочитала...
Ліна Ланська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це написано про людину,яка взагалі чи то злиться,чи втомлена,чи змучена...Мої почуття у рядках теплі та дружні.Дякую,Наталочко.
"ти вередлива", "ти неслухняна"; в останньому стовпчику після "злишся" поставте тире замість коми; знайшов у тексті два граматичні непорозуміння, – такі мені до вподоби; вірш гарний
Ліна Ланська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00