Боже благослови тих, хто впав
І не за власні ідеали
А за те, щоб ми з вами
Почули кращого життя
Щоб зник безбожний той урод
Своїми кривавими руками
Що людські життя загрібали
З усмішкою ката на устах
Щоби не нами керували
У кого гроші лиш в думках
Хто по чужих головах
Людського бажання трупах
Таки доберуться мети
Хто сидів, хто крав
Хто сам чи через кого людей вбивав
Не в ціну ставивши людське
Лишень б за себе дбав
Хто неньку-Україну полюбив
Справедливість в серці ростив
І не шукаючи вигоди
За неї б голову зложив
Що пліч-о-пліч стояли
З тими, хто наше майбутнє боронив
У кого дух нації зростив
Бажання чути, що люд сказав
І знання, що має бути так
Хай ці би нами керували
Що через них,
І ми б це знали,
Керували ми з вами
Щоби врешті-решт правда запанувала
Щоби старечі руки праці не знали
Достойні кращого життя
В достатку літа щоб доживали
Щоби не шукали заробітку
Деінде у чужого пана
З жадібністю знедолених
Чужий хліб, як свій, наминать
Щоби у себе панувати
У достатку ростити дітей
Свою, не іншу, державу підіймати
Множити для своїх людей
Щоби безоплатно лікували
Безкоштовно, щоб навчали
Не в руки заглядали
А в людську душу
Культура щоб своя була й наука
Українські романи щоб читали
Українські фільми споглядали
У нас же свій менталітет
Щоби своїм розумом жили
І не шукали допомоги
У Європи чи Росії
У них свої, а у нас свої
Мрії, бажання і надії
Підказок інших не потребуєм
Ми себе знайшли
І знаєм, як потрібно жить
Безчасно, хто голову поклав
З вірою застиглою в очах
І ми її не підведем
На ваших славних кістках
Націю нову збудуєм
Державу, що ви не зможете
За вас ми створимо
Й життя, що вам вже не прожить
За вас достойно проживем
Щоби нами ви могли гордитись
І знати померли не даремно
Ми не допустимо чужого пана
Шкода, що так, Україні суджено родитись
Славно павші герої
Ми вашу пам’ять не зганьбимо
Ми не полишемо прагнень і надії
Віднині нашими стали ваші мрії
Ми перестали вже боятись
Докупи стали ми єднатись
І світоч ваш нехай веде
Туди, куди хотіли ви дістатись
В державу, у якій хотіли жити
В майбутнє, що хотіли для дітей
В прийдешнє, де буде України слава
В наступаюче благополуччя для людей
Де вже не буде безчасно втрачених житей
Нехай у вічність відійдуть
Усі ваші мрії
У які вірили надії
Ми ж не полишимо старань
Віддамо все для намагань
У кращім світі вас пом’януть
"загиблим ( або полеглим ) героям"; "славно загиблі ( або полеглі ) герої" ( дивіться в тексті ); "ми не полишимо"; де буде України слава і щастя, і добро для всіх її людей"; п'ятий рядок в тому стовпчику зайвий – його викресліть
