Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Жизнь подобие стихии - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, тёзка!!! Взаимно - служили ведь все - мне 3 года досталось, но вспоминаю со слезою на глазах, помню однополчан - по всему свету разбрелись... Кого уж нет, а кто далече...Наталі Калиновська, 20.02.2016 - 22:30
Возвращенье всё ж приходит –порт родной, цветы при встрече... Жизнь так ярка и хохочет, ведь напротив твои очи... А любовь разлуки лечат... Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за комментарий и понимание. Всегда Вам рад.Быть добру. Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що ж, будемо чекати. Я там прозу колишню виставив, буде час, почитайте будь ласка: Дід заплутаний. Любов Ігнатова, 18.02.2016 - 06:53
Не буває в житті постійного штилю, бурі частіше нас випробовують. Та як співа Макаревич "... В буре лишь крепче руки и парус поможет идти. Гораздо сложней не свихнуться от скуки и выдержать полный штиль..."
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме про це річ і йде у вірші, Любо. Як ся маєте ? Коли з'являться вірші? Чи Ви як і я - без поклику Музи не пишете? Всього найкращого, дякую за відгук і увагу.Тріумф, 17.02.2016 - 21:48
Извините, уважаемый, но вы ошибаетесь. Если вы верите Богу, то Он говорит о Себе через Апостола Якова 1:16." Не обманюйтесь, брати мої любі!17. Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світів, що в Нього нема переміни чи тіні відміни". (Якова 1:16,17) Все, що добре ми маємо, то маємо від Господа, а що маємо прикрість, то десь спіткнулись і дали місце дияволу (Єв.Івана 10:10), а він лиш того і чекає. А на ваш вопрос: где брать? - я вам отвечу: у Господа Бога. Не найдёте, больше нигде и ни у какого другого бога и ни у какой религии ни Правды ни силы. Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У меня нет в конце предложения знака вопроса, ясно, что испытания и ответы ищи у Бога.
Тріумф, 17.02.2016 - 17:42
Очень понравилось ваше произведение: как бы перед глазами проплыла жизнь.
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо Вам, Триумф... Как Вы правильно всё поняли, что я и хотел выразить.Как всё же нелегка и непроста земная жизнь и посланные нам испытания для поднятия духа... Где брать терпение, чувство справедливости, нашу ответственность перед родными, близкими, прохожими и главное перед Богом... Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чего не бывает на ниве жизни? Когда пройдёшь её из конца в конец (как с тяпкой полутора километровый рядок, а надо ещё один пройти), да наспотыкаешься на веку...Ой-йо-йой... Всего не раскажешь. А какую жизнь прожили наши родители? Просто шок! Спасибо Вам за понимание... Нина-Мария... Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я Вам рад, Таисия: и за понимание, и за то, что не забываете и за Ваш оптимизм, и конечно же за любовь к СВЕТУ, который даёт нам возрождение всех сил!Світлана Моренець, 17.02.2016 - 16:02
Ох эта жизнь!!! Действительно не знаешь, чего ожидать в следующую минуту... Поэтому, ударим по чайку!
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ще в кожного своя стихія й свої заморочки... Але людина знову й знову знаходить нову надію, свіжу соломинку і хапаючись за неї, тримається на плаву... та ще й привчають нас здебільшого до труднощів виживання... засуджуючи старе і не тямлячи на нове для людей (не забуваючи при цьому себе любого).Дякую, Світлано - тримаймось. Все ж весна попереду і наша дача... Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть у кожного є спомини про розлуки і зустрічі, Валю - зі своїми особистими подробицями. А наш кораблик життя тим часом пливе далі в невідомість - надіємося знов і знов, що все ж таки у кращі часи, проте вибираючи (а чи самі вони себе вибирають) не тих поводирів... Дякую , що не забуваєте. |
|
|