Шановний добродію Цанг,
щіра подяка за коректуру! Коли Вам дійсно цікаво: і так, і ні. Каюсь одразу - укаїнською і уст. і іпісьм. - володію на рівні пантофельному. (німці кажуть - "кіндершуе") Ото - кіндершухер! Тому повзаючи у напів-темряві - постійна непевність, нестійкість ритмо-мелодикі, форми, змісту - усе плавуче покачуючись, булькає, котиться кудись, перехлюпується, колихчеться, спотикаєтьс - пантофлянірує, падає, раптом встане, притихне, вслухається ув щось, а часом: грохотить, креше, крише, крушить, гриміть - на весь світ. А то: запарить-задимить у повітрі розчинюючись. Раптом затвердіє: то гранитом, то глиною... Бувають моменти: вже не знатимешь: у якому "агрегатнім" - я? І де вірш, коли бажанна поліфонія - плюхається на дол поліагригатізмом кострубатим, розсиплється, тріщить, рисами сходить, мається, розливається по асфальту, мов та ртуть. А то: шуршить у кутам котам подібно. Якімусь ранком: іще не прокинубшись - метлою узвіється по небеса, стрибає з хмари на хмару, раптом зіллється - потилицю теплим дощіком щекоче. Іноді: взмилить, вітрів понагонить-заштормить, завіхорводить, чуби трепоче, потім схо-одіть прімарами понад цвінтарем, звісне у повітрі, оглядається, знов сходить, а то: злетить до самої стратосфери і... до-о-овгим холодним ливнем моросить покі додому не загонишь... спить. А ще коли у ночі - взбурхнеться, запалиться, кометою по кімнаті ахтабанить, пірне у двір, і... палахкотить із білизною, мерзне, тане, знов льодом скам'яніє... Бува: скіселиться - тай пудінгує вулицею, там повзе, а то - понесеться кудись, юлить, по прямій, у бік - один, другий, третій... й летить сломя голову... впаде, встане, піде, біжить, лунно-лине, линаючи-лунить - у формі, у змісті, у темпі - брязкає, грюкає, хряпяє... Тому не можу без фідбека, у вигляді наголосів. Цей вірш - сирий зовсі Я віршив акустично не знаю й не люблю їх читати, даруйте... Тичинин особистий внесок - "глибин
