Цей завійний березень – закрутився в березі,
В луках запорошених, п’яний, заблукав.
І ніщо не збудеться, як весна загубиться
На стежках, де березень жарти розсипав.
Дощ тихий сіється, що на світі діється,
Про веснянку мріється, тільки… де вона?
Там, за воротами, крутими поворотами
З піснями-хороводами уже спішить весна.
Ранками чистими тішиться намистами
Юна охтирчаночка, зичить всім добра.
Косу заплітаючи, ямочками граючи,
Щастя зустрічаючи, бо її пора.
Дівчино, дівчино, скоро будеш вінчана,
Квітами заквітчана, гарна, молода.
Горлиця проспіва про любов такі слова,
Хай їх тільки не змива весни швидка вода.