Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Морін - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Еkатерина, 03.05.2016 - 17:23
Фигассе... Слава Богу, что я таких, как эта, не встречала ни разу в жизни.
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не то, чтоб я кому-нибудь этого желала, но мне кажется, что такие люди рано или поздно встречаются каждому. Главное --своевременно распознать(может быть, для этого я и написала). Yurko Okhapkin, 26.04.2016 - 12:13
Так, тут ви маєте рацію - щодо "гармонії" я занадто перебільшив. "Тимчасової рівноваги" - так мабуть буде точніше.)))
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Взагалі-то, було відчуття катастрофи.
Yurko Okhapkin, 26.04.2016 - 11:44
Думається, що як раз у тому і річ, що "багато чого було поставлено на карту". Був обраний шлях до мети, був план як до цієї мети дістатися, розум сам себе переконував, що це саме те. що треба, але десь у глибині душі, чи може у підсвідомості - такої впевненості не було. Спрацювала звичайна річ: розум заспокоївся - бо це не його рішення, це обставини за нього так вирішили. І в такий спосіб досяг гармонії між свідомим і підсвідомим.
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо, підсвідомість і досягла свого, але розум із цим не погодився. Інакше б не було цього оповідання --через декілька років. Та й взагалі гармонія між ними рідко буває --мабуть, тільки у ті хвилини, які ми називаємо " щастям".
yaguarondi, 25.04.2016 - 11:14
Переживала. Так хотілося прикрити Вас від тієї формалізованої падлюки.Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна за Ваш душевний порив. Знаєте, чому я все це описала?Виллєш на папір --і вже стає легше (але Ви це, мабуть, знаєте й без мене). В житті кожного з нас рано чи пізно зустрічається своя Морін. Тож --за порятунок в літературі! Yurko Okhapkin, 24.04.2016 - 14:45
«Покарань без провини не буває» --можливо, в цьому дійсно щось є? - ось це. Ви завершуєте оповідання цим запитанням. То я не бачу тут ані провини, ані покарання, в цій ситуації. Скоріш за все - дещо інше. Внутрішній опір героїні "власним" планам. Оцю думку цікаво було б розвинути.
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Самосаботаж? Цікаво, тому що я теж про це думала. Визнаю, що якийсь елемент цього був,тому що програма в цілому героїні не подобалась,але все ж це був тільки елемент. Сама би вона з цієї програми не пішла --надто багато було поставлено на карту.
Yurko Okhapkin, 24.04.2016 - 13:52
Захотілося поділитися думками щодо змісту. (Те, що скажу далі - особиста думка, і не є якоюсь критикою твору).По-перше, відторгається сприйняття власних помилок у людях (навіть, мавших наслідки), як якогось там покарання. А по друге - на мою думку, є дві несумісні речі: дивитись на людей через рожеві окуляри та планувати "лєтній отпуск в ноябре". І головна помилка героїні цього твору в тому, що вона поєднувала в собі ці речі - ідеалізувала людей і будувала "наполеоновські" плани. Тут треба якось вже відмовитись чи то від першого, чи від другого - на вибір, і жити собі щасливо. Як на мене, то я краще людей ідеалізувати буду, а плани - фіг з ними.)))) Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я не зовсім зрозуміла першу думку, вибачте. Щодо другої, то я би також хотіла тільки насолоджуватись ідеалізованою картиною світу, але життя змушує нас, крім того, займатись конкретними речами --планувати, приймати практичні рішення, шукати собі застосування, особливо якщо від тебе ще хтось залежить. Доводиться виходити із своєї ідилії у царину боротьби за існування (не люблю цього виразу, але так воно є). І плани героїні цього твору далеко не були "наполеонівські", а досить скромні.
Касьян Благоєв, 24.04.2016 - 13:21
як по-різному і бачиться нам світ, і як неочікувано ми його в собі можемо відкрити...(хоча товариш Жеглов у багатьох речах помилявся. і був при тому людиною вищого гатунку) Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У фільмі Висоцький, звичайно, підкуповує своєю грою, але я сама братів Вайнерів не читала,так що, на жаль,нічого про Жеглова як літературний персонаж сказати не можу.
Yurko Okhapkin, 24.04.2016 - 12:23
Гарний текст, цікавий.Нагадало нещодавній діалог: 10:22 -Может и жжот, мне ее жжение не доступно, в смысле понимание его) Все равно не скажешь это она так чувствует или прикалывается, если не знать человека) -Ну, я обычно хорошо о людях думаю. Правда, часто разочаровываюсь потом. 10:25 -А я не спешу их выдумывать:-P -Так неинтересно. 10:29 -Мне интересно)) Я люблю в ноябре начинать планировать летний отпуск)) Останній абзац - як на мене, так трохи нудний. ))) Може, його скоротити трішечкі?))) Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хороший діалог і в тему.Скоротити? Це ми --з радістю! Зараз. Максим Тарасівський, 24.04.2016 - 08:59
Я конформіст і таке інше, але є речі, які... Я роман "Ера милосердя" перечитав кілька разів, фільм дещо відходить від тексту, тож я коментує роман. Я можу помилятися, але змовчати не зможу ) Жеглов - при всьому шармі - персонаж потворний. Крім вже згаданого, він сповідує подвійний стандарт. Пам'ятаєте, коли у попа, що пиячив із проститутками, останні потянули хрест дорогоцінний? Так, от коли Тараскін висловився, що нічого, мовляв, із курвами пиячити, Жеглов відповів: з моральним обліком його хай Сінод розбирається, а правозахист громадянам СРСР гарантований незалежно від віросповідання. А от у випадку Груздєва він чомусь перебрав на себе функцію попа, Сіноду і парткому - почав карати підозрюваного за недоліки подружнього життя. Можна лише уявляти собі, якими засобами і кого доправляв кудись у Мордовію товариш Жеглов. Ну, це я вже заходився рецензувати не Ваш твір, то ж - замовкаю.
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це вже особисте (ставлення Жиглова до Груздьова). Груздьов для нього --представник "мягкотелой интеллигенции", якою він бридиться і яку в душі зневажає. Людей, які поважають грубу силу,самий вигляд "груздьових" дратує.
Максим Тарасівський, 24.04.2016 - 07:54
"С женщинами своими нужно вовремя разбираться, и пистолеты не разбрасывать где попало." - Та хіба це справа Жеглова, як і коли хтось розбирається із своїми жінками? Аж ніяк. До того ж, лікар і фронтовик Груздєв залишив колишній дружині власну окрему квартиру, а сам з новою дружиною переїхав у орендоване приміщення. При цьому він і далі допомагав колишній дружині харчами і грошима. Себто, вчасно і гідно розібрався. Пістолет - нагородна зброя - зберігався в нього вдома, у шкатулці. Жеглов визнав його винним одразу, щойно помітив, що в Груздєва МІГ БИ бути мотив: власне, цим уявним мотивом він і керувався, і під нього підлаштовував докази і увесь хід слідства, нехтуючи іншими доказами, навіть hard and ample. Аналогічно тому, як пізніше підкинув доказ крадію на прізвисько "Кірпіч". Як би не наполегливість Шарапова - сидів би лікар у в'язниці, а може, і вишку отримав. Щодо Вашої "провини", гадаю, все ж таки вона полягала суто у порушенні формальних вимог, які усі для усіх однакові, а не у тому, що Ви неправильно тлумачили особистість Морин (фу, ну й ім'я!). Правила не робили виключень для тих, хто має лікарський стаж або стикається із людиноненависником ) А у людях ми усі весь час помиляємося - чужая душа потемки... Втім, і я зараз можу помилятися ) Я і не наполягаю (крім того, що я вважаю за правду щодо тов.Груздєва).
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Максиме. Я не пам"ятаю усіх подробиць того епізоду із "Места встречи", тому Ви тут маєте перевагу. Жеглов, мабуть, вважав, що в цьому саме й полягає "некримінальна" провина Груздьова --в тому, що він не зробив "clean break" від першої дружини і тому сам підставив себе під небезпеку (навіть якщо мотиви його були благородними). Такий догматичний підхід до життя сповідує і Maureen (англійською її ім"я виглядає краще, ніж звучить українською), і якби я вчасно це зрозуміла, то й поводила б себе інакше. Я не заперечую, що формально вона була права і що без дисципліни, особливо в такій галузі, як медицина, не обійтись (хоча знову ж таки --варто було мені збрехати і сказати, що шприц заповнила медсестра,все би обійшлося). Це було однією з причин того, що я не стала "воювати"( а така можливість там надається). Чисто по-людськи ж...Вона для мене назавжди залишиться таким собі втіленням nurse Ratched from "One Flew Over the Cuckoo's Nest". Та теж була формально права.
Максим Тарасівський, 24.04.2016 - 06:00
Хороша в Вас таки мова! Заздрю. Щодо історії - це вже, канєшна, геть не рецензія, так роздуми. Формальні вимоги в розвинутих суспільствах, на відміну від нашого, поважаються і дотримуються, від найпростіших до найскладніших. Результат не забарився. До речі, історія вийшла саме така - американська. В ній нема абсурду - ось чому вона не "наша". Наша історія - це корнет Плетньов, який мимоволі підіграв князю Мерзляєву-Мерзяєву у його вигаданій від А до Я змові проти царя, за що і отримав справжнє покаранння (к/ф "О бедном гусаре замолвите слово"). Щодо фрази Жеглова. Якщо пам'ятаєте, Вікторіє, її Жеглов кинув про людину порядну і цілком невинну у тій сфері, де Жеглов мав право визначати винен / не винен. Це радше півприхований слоган сталінського терору - якщо покаранано, значить, винен. Рамки відносин режиму-хижака і народу-жертви. Втім, Вайнери не лише нишком показали ідеологію "кращого" слідчого тієї доби, але й довели, що все навпаки: вина тягне відповідальність. У наступних романах Жеглов зникає, наче камінь у воду, а Шарапов поступово перетворюється на керівника МУР і продовжує відстоювати юридичні і моральні принципи, аби закон не перетворився на "кістєнь". П.С. Десь там є "попощалися"... Завше підозрював усіх Морін у ненависті до людства, а Монік - у... (не має значення) - це щодо автонавіювання і об'єктивності ) Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо, це дійсно був зручний слоган карних органів,а, можливо, це все -таки щось більше. Адже Жеглов далі пояснює, в чому була (якщо не кримінальна, то інша) провина Груздьова (наскільки пам"ятаю --"с женщинами своими вовремя нужно было разобраться").А Морін --так, якось вона навіть обмовилась, що часом не любить людей. Я думаю, що не "часом", а завжди. |
|
|