Ви погляньте на людей,
Які блукають світом.
Але нажаль ніде
Сонце їм не світить.
І всі їх дні похмурі
Й наповнені печаллю.
Бо кожна з міських вулиць
Із них життя вичавлює.
Ці люди на бульварах
І в громадському транспорті.
Пережили чимало,
Лиш мало було радостей.
Біля малих капличок,
Біля великих храмів…
Погляньте на обличчі в них
І на серці шрами.
І милостиню просять,
І щораз ревно плачуть.
На холоді і босі.
А може, хто побачить…
Простягнуті долоні,
В очах згаса надія.
Бо на життєвому пероні
Удача не зустріне їх.
