Любов - це химера.
Крізь пальці тече пісок...
Натягнуті нерви
І в тебе в руках моток.
Напнуті пружини
Сердечного раю
Та відчай дитинний -
Втонути до краю.
Та розпач дорослий -
Згубити твій погляд...
Вплітай сум у коси,
Лиш будь, милий, поряд!
Тебе викрадає
Життєва рутина.
Мій погляд блукає...
Вся, наче причинна.
І знов метушнею
День скрутить у вузлик...
Стисни мене в жменю!
..Мов згублений гудзик...
У новій красуні
Світ твій - одкровенням.
А я?... У зажурі
Залишусь натхненням.
а таки химера!
та яка ж принадна, яка чаруюча, яка мінлива і ... часто невірна! але втративши, одну можемо знайти іншу, ще прекраснішу, тож - шукаймо, поки ми є під зорями!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так...все шукаємо і ловимо...невловиме.
Приємно що ви все так розумієте добре і відчуваєте! Касьяньчику