|
Твої пороги не по силах ворогам - вірний друг і
дім ти, козакам,
Холодні води, що ввібрали стогін поколінь,
прокльони, дьоготь, море крові,
Ревеш та стогнеш, верби гнуться, дощів плеяди
облили.
Ти не впустив колись слов'ян балтійських
та норман,
Доки Сонце над палає, твоя вічна мудрість їм не
по рукам,
Доволі світлий, вони впали, наче зірки, то вже не
небо, хвилі повели.
Священні води, що сікли пером,
співали словом,
Пензлем витинали - грають мою долю,
одну забув війну, забуде другу,
А третій воля Божа
і святії ріки.
Попросіть, щоб мій Дім не чіпали,
Роси - сльози, сльози - сльози, все позабирали...
Переправа через Днепр у Киева
Картина маслом В. И. Штернберга, 1839 г.
Музей русского искусства, Киев
1. «Від'їзд Катерини II з Канева в 1787 році»
Ян Богуміл Плерш, між 1787–1812
2. «Переправа Миколи Гоголя
через Дніпро», Антон Іванов, 1845
3. «Лід на Дніпрі»
Іван Айвазовський, 1872
4. «Місячна ніч на Дніпрі»
Архип Куїнджі, 1880
5. «Дніпро під Києвом»
Ян Станіславський, 1904
6. «Вечір на Дніпрі»
Володимир Овчинников, 1956
7. «Околиці Києва. Над Дніпром»
Володимир Орловський, 1884
8. «Ранок на Дніпрі»
Іван Труш, 1900
ID:
673855
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 22.06.2016 18:14:12
© дата внесення змiн: 21.07.2017 18:35:56
автор: Франкизима
Вкажіть причину вашої скарги
|
