Ще колись у давнину, наші славно воювали, гармати ревіли, стріляли. Славні були ті часи, дружні були воїни, воювали, вигравали, а потім на високій могилі спочивали. Все минуло, як завжди, пройшли ці войовничі часи, і тепер 21 століття на дворі, і знов іде війна проти ката Путіна. Хотів він нас повбивати, Україну занепастити, а людей слугами зробити. Та ми не стали спостерігати, наші брати-солдати пішли неньку Україну охороняти. Матері молилися, благали, щоб сини живими ся зостали, і я прошу Бога: "Боже Всемогутній я Тебе благаю, дай матерям і татам снів дочекатись, дай Боже миру на моїй країні ,щоб усі жили в злагоді і мирі, і ще, і ще я Боже попрошу миру на всю землю.
Чи не годі вже про Путіна нісенитниці писати? Між Росією і Україною діє договір про дружбу і співробітництво і ніхто його денонсувати не збирається. І взагалі, що, не бачили, як Росія в Сирії воює? Їй на Україну достатньо було б тижня і штук двадцять "калібрів". Треба писати про справжнє протистояння.
Мише4ка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Того Путіна мало забити його треба різати по кусочках щоб мучився *** син...Через Путіна іде війна на моїй рідній країні то ти не можеш уявити що таке війна тому закрийся і сиди тихо ти раб і той твій Путін якого ти захищаєш думає що він безсмертний блять прийде час і здохне *** воно буде мучитись бо не заслужило простої смерті в муках помре ... А тепер про вірш не подобається я знаю чого бо ти боїшся дивитись правді в очі але прийде час ти зрозумієш скільки біди наробив той Путін він хоче здолати мою рідну країну мою Україну але не вийде з нами Бог з ннами правда й віра Слава Україні