Цвіт хости ніжний і прозорий,
смугастих трав зелене море,
їх цвіт хитався угорі,
під вітром - ніжні колоски.
Трав густих хитання,
неначе вітерця вітання
для саду з щебетом пташиним,
а уночі - голосом солов’їним.
Хто перецвів, а хто зібрався:
це червень отак привітався,
зелені оченьки свої закрив,
петуній вогниками засвітив.
Що ж хоста? Завжди молода,
біла й зелена, тінь їй не страшна
і ніжний в неї розпускався цвіт,
вітав над травами вітру політ.
18.06.2016.
Фотографія автора.
