Для тебе намалюю я картину
На білім постарілім полотні
У цю похмуру та холодну днину
В думки́ ти знову явишся мені
Почну троянду білу малювати
Вона прекрасна, як твоя душа
Але як схоче хтось її зірвати
Вона шипами рани залиша
А поряд пензлем зображу вино,
Що в келиху скляному спочиває
Я, озирнувшись, гляну у вікно
І сердце знов на мить тебе згадає
Я намалюю білого кота
Своїм хвостом він трепетно гойдає
На ньому є накидка золота
Йому, напевно, також холодає
А за вікном осінній дощ пішов
Біжать від нього люди безнадійно,
Та я щасливий, я тебе знайшов
З тобою поруч тепло і спокійно
Для тебе я картину напишу
Наповнену своїм переживанням
І пензем збоку підпис залишу
Як вічний символ нашого кохання...