Шановному меру столиці
від мешканців краю боліт.
Нехай Вам сьогодні присниться
від мешканців цих
З А П О В І Т
Ви, кажуть, катаєтесь часом
зупинок одну або дві.
І кажуть, що нібито зайцем,
а інде, – ганьба голові.
Бо якось на велосипеді
об'їхали наші місця,
коли Ви були попере́ду
аж до Окружного кільця.
А там і рукою подати
за те окаянне кільце,
аби на чолі депутатів
явити народу лице.
По ул. Ушакова Миколи,
до де.14 веде
дорога у вигляді кола,
якої немає ніде.
А там у під'їзді четвертім
є озеро й водоканал
і ані бомжі, ані черті
не можуть зайти у підвал.
А там, аби Ви подивились,
немає де стати нозі
і криси усі потопились
у тій лікувальній грязі.
А ми ж комірні заплатили
і за ВеДеВе, й ПеХаВе.
А досі ще не пояснили,
куди наш будинок пливе?
Запрошуємо на регату.
За ці незначні комірні
ми хочемо Вас покатати
на плоті або у човні.
А нам і біда ще на горе.
У ЖЕКу немає судна,
зате – які запахи моря!
...із самого-самого дна.
Готуємось до експедицій
із Вами, звичайно, і ЗМІ.
У чунях спимо й рукавицях.
Ідемо назустріч зимі.
Усе буде добре зимою.
Вода замерзає у лід.
Тому усією юрмою
ми й пишемо цей заповіт.
Коли наш будинок і Рада
упадуть у Вас на очах
цією зимою, Аллах
і Вас не покине позаду.
Катайтесь тоді до упаду,
але на своїх ковзанах.
Пожартували класно... але ж це – кошмар, коли тверезо оцінити ситуацію. Бідні люди! Дзвоніть на телеканали, хай покажуть в новинах. Після цього має бути якась реакція.