Бойківщино чарівний мій краю,
Своїм серцем тебе щиро кохаю,
Твої гори, полонини й ліси,
Смереки високі в краплинках роси.
Тут голосно весною зозуля кує,
На прожиття довгі роки роздає.
Тут хрещатий барвінок цвіте,
Голубим цвітом по траві повзе.
Бойківщино, моя ти Бойківщино,
Для тебе став наче рідна дитина.
Ранковою росою мене омиваєш,
Чистим повітрям сил добавляєш...
Смереки мені колискову співали,
На вітах своїх, дитятком, гойдали,
На вітах густих, малям, колисали,
Шишками своїми мене забавляли.
Бойківщино, моя ти Бойківщино,
Я ж твоя вірна, та щира дитина.
Тебе як матінку, я, щиро кохаю,
І кращого краю за тебе-не маю.
Бойківщино рідний ти мій краю!,
Бойківщино рідна моя сторона!
Усім своїм серцем тебе я кохаю,
А другого то серця у мене нема...
Гарний вірш!!! Вдалося! Успіхів Вам!!! 
