1.
Ти дивишся в небо в задумі,
де кілька печаток висить.
Пливе хмаровиння до Руму
та сипле дощі через сита,
дрібні вересневі дощі...
Пирій твою землю здушив,
в осоті вмирає оселя, -
ти ж крутиш усе для душі
престолів тяжку каруселю.
Сповзають дощі по обличчю,
солоні гіркі слизняки.
Які тебе янголи кличуть,
чорти спокушають які?
2.
Вертають солдати з війни,
дівчата співають веселі:
ти в серці не можеш спинить
престолів тяжку каруселю.
Ти дивишся в небо крізь ями
червоних порожніх очниць,
де привиди, лярви та з'яви
в суворому строї черниць.
Довкілля набат сполошив...
Спалахують дзвони весільні.
А ти ж усе крутиш в душі
престолів тяжку каруселю.
Під баштами хлопці стоять
і мучать акордом гітари,
а ти все ідеш через гать
у зоряну мертву Скутару.
В обіймах зітхають коханки,
цілунків летять косяки,
а ти все блукаєш до ранку
і дивишся в небо з руки.
А гаті кривавій не видно
ні краю, ні дна, ні межі,
і гордого співу Обиди
спинити не можеш в душі.
3.
А здалеку плаче оратель,
і здалеку півень кричить,
що хтось поселився у хаті й
у вікнах несвітськи горить.
Що демон узяв твою хату
під зоряне чорне крило...
Що нібито землю крислату
вогненним стовпом обвело...
===========
1. Рум - те саме, що Візантія
2. "і гордого співу Обиди...". На жаль, я чую сам наскільки це вторинне: "І знов дівоча стать Обиди Звитяжно гляне у віки.!.."
Пані Вікторіє , "невігласи" ніяк то не про вас. Я люблю ваші питання. Я трошки (здається) маю право існувати взагалі (туди-сюди) тільки завдяки вам.
Скутара... так, передмістя. Ідея від цього: укр-культура вирощена із ТГШ, але його системаобразиформа ніяк (нібито мені здається) не використані, не вжиті, не розвинені. ТГШ відрізаний, відірваний і відокремлений від усього, що було потім (нібито мені здається).
Тому, власне, звідси:
Гамалію, серце мліє,
Скутар скаженіє!
Реве гарматами Скутара,
Ревуть, лютують вороги.
Гамалія по Скутарі
По пеклу гуляє,
Сам кайдани розбиває,
Братів визволяє.
Ой приїхав Гамалія
Аж у ту Скутару,
Сидять брати-запорожці,
Дожидають кари.
Ви цікавий автор із багатою поетичною фантазією, так що "право на існування" маєте незалежно від мене, звичайно. Що Вас підводить на цьому сайті, так це надмір знань , високий рівень літературної (філологічної? історичної?) культури. Народ тут зібрався молодий, нетерплячий, який "перескакує" через те, що одразу не зрозуміле. Зробіть йому назустріч крок або два. Пишіть простіше або давайте більше посилань, пояснень.
залежно й залежно й залежно, як мені здається.
інакше навіщо.
Коли ще більше пояснень, то це вже не вірші, а глобальні трактати типу Pierre Abélard та Héloïse d'Argenteuil, з усіма плотськими наслідками.
Ви правду кажете, треба писати простіше. Я про це подумаю головою.