Немає ковзанів. А хочеться летіти!
То ж Павлик натягнув старенькі чобітки
І по льоду – вперед! А поруч – тільки вітер
Підтримує хлоп’я під руки і боки
Доріжка на льоду. Їй ні кінця, ні краю
Аж іскри з підошов летять на синій лід.
Матуся із прутом на березі чекає
А дома ще, гляди, добавить трохи дід…
А сонечку на мить зійти кортіло з неба,
По річці колобком разок прошелестіть.
О Боже, нам усім для щастя мало треба –
Ріка, іскристий сніг і цей прекрасний світ!
