Росами босими вкриє покоси всі. Птахи у вирій ,душа у політ. Марними барвами ,мрієй захмарною Думи скріжалями, тілу під звіт. Весни обурені грізними бурями. Долі сполохані гнівом небес. Сіються хмарами річки оманливі. Спогади душам наказ віддають. Серед гріхів марнуємо долю ми. Проміж стежин шукаємо шлях. Серце чутливе совісті кориться. А безсердечним життя лише прах! https://youtu.be/tXJ_8MjZbaQ
ID: 734708 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 23.05.2017 17:22:22 © дата внесення змiн: 23.05.2017 17:22:22 автор: volhov
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie