(Повертаються Оровез, друїди, барди і воїни)
НОРМА
Знайшла вже жертву
я для вашого гніву.
Жриця невірна, духовно вбога,
святий завіт забула,
свою вітчизну
і наших предків Бога.
ОРОВЕЗ І ХОР
О, це злочин! Розкажи!
В серцях тривога
НОРМА
Так! Тож вогонь готуйте!
ПОЛЛІОН
О! Милосердя,
Нормо, прошу!
ОРОВЕЗ І ХОР
Скажи нам!
НОРМА
Тож знайте.
(Чи зможу я невинну в моїх
гріхах винити?)
ОРОВЕЗ І ХОР
Хто ця злочинка?
ПОЛЛІОН
Ах! Не кажи!
НОРМА
Я винна!
ОРОВЕЗ І ХОР
Ти! Норма!
НОРМА
Так, Норма. Вогонь розводьте.
ОРОВЕЗ І ХОР
(Від жаху клякну!)
ПОЛЛІОН
(Я сам не свій!)
ОРОВЕЗ І ХОР
Жриця зрадлива!
ПОЛЛІОН
Ви їй не вірте!
НОРМА
Норма правдива.
ОРОВЕЗ І ХОР
(ОРОВЕЗ)
Ох! Сором мій!
(ХОР)
Ох! Жах який!
НОРМА
Яке ти серце розбив і зрадив!
Ця мить жахлива не дасть пощади.
Від мене марно втекти зібрався,
лихий чужинцю, – гнів дожене.
Лиш бог і доля – твої владики,
в житті і смерті єднають нас навіки.
Вогонь священний, що очищає,
нас разом візьме – тебе й мене.
Яке ти серце зрадив!
Ти серце яке розбив!
Ця мить жахлива.
(до жреців)
Лиш я тут винна.
(до Полліона)
Згубив ти серце.
Ця мить жахлива нам прийшла.
Так, вже навіки.
Ця мить жахлива нам прийшла.
Лихий!.. Навіки.
Ах, так! Лихий!
ПОЛЛІОН
Ах! Надто пізно я став це знати!
Прекрасна жінко, тебе я втратив!
У покаяннях любов палає
від безнадії, мов у вогні.
Умрімо ж разом, ах, так, умрімо!
З останнім словом любов нестиму.
Хай смерть вгамує твою ненависть –
все перед смертю пробач мені!
(наближаючись до Норми)
Мене ж ти любиш.
Умрімо разом.
Ах, так! Умрімо.
Ах, пробач же.
Тебе я втратив,
прекрасна жінко!
Пробач же, пробач же!
Тебе я втратив,
прекрасна жінко!
Мій гріх тяжкий!
ОРОВЕЗ І ХОР
(ОРОВЕЗ)
О, стань собою –
нам мужність дати!
Твій батько хоче тобі сказати,
що це безумство, що це неправда,
що дивні речі говориш ти!
Наш Бог суворий тебе тут чує,
стоїть безмовно і грім гамує,
це знак для тебе, це знак правдивий –
тебе карати вогнем не йде!
(ХОР – Сопрано, тенори)
О, стань собою –
нам мужність дати!
Твій батько хоче тобі сказати,
що це безумство, що це неправда,
що дивні речі говориш ти!
Наш Бог суворий тебе тут чує,
стоїть безмовно і грім гамує,
це знак для тебе, це знак правдивий –
тебе карати вогнем не йде!
Ах! Ні! Карать вогнем не йде!
Ах! Ні! Карать вогнем не йде!
(ХОР – Баси)
О, стань собою –
нам мужність дати!
Твій батько хоче тобі сказати,
що Бог наш суворий
тебе карати вогнем не йде!
ОРОВЕЗ І ХОР
Нормо! Ах! Нормо! Мов же щось!
Чом з уст твоїх ні звуку?
НОРМА
(тремтить і кричить)
Небо! Як же діти?
ПОЛЛІОН
Ах! Горе їм! О, муки!
НОРМА
(повертаючись до Полліона)
Як наші діти?
ПОЛЛІОН
О, муки!
(Норма, наче вражена якоюсь думкою, прямує до батька.
Полліон з тривогою спостерігає за рухами Норми
та Оровеза.)
ОРОВЕЗ І ХОР
Нормо, ти винна? Мов же!
НОРМА
Так! Винна я лиш перед Богом.
ОРОВЕЗ І ХОР
Грішна!
НОРМА
(до Оровеза)
Послухай.
ОРОВЕЗ
Геть іди.
НОРМА
(намагаючись відвести його вбік)
Ах! Послухай!
ОРОВЕЗ
О, біль гіркий!
НОРМА
(тихо до Оровеза)
Я мати...
ОРОВЕЗ
(вражений)
Мати!
НОРМА
Ах, тихше мов.
Клотильда дітей сховала.
Ти забери їх, щоб варвари
в неї дітей не знайшли.
ОРОВЕЗ
Ні! Ніколи! Йди! Кинь мене!
НОРМА
Ах! Отче! Ах! Отче!
Чуй голос мій!
(Стає на коліна)
ПОЛЛІОН
О, біль гіркий!
ОРОВЕЗ І ХОР
О, жах який!
НОРМА
(все ще тихо до Оровеза)
Ах! Хай не стануть жертвами
(здушено)
за цю мою провину!
Ах! Хай цей цвіт не згине
так рано і без вини!
Діти ж твоєї крові,
Май жаль до них в любові!
Ах! Отче, ти милість май, май жаль до них!
Ти милість май, май жаль до них!
Ти милість май, май жаль до них!
ПОЛЛІОН
Безтямна вже.
Так, уже.
ХОР
Плаче, молить!
Що чекає?
Мольбу небо не приймає!
Треба цей вінок здійняти (здійняти),
Покрив смерті дати їй!
Так, плаче!..
Що чекає?
Мольбу небо не приймає!
Треба цей вінок здійняти (здійняти),
покрив смерті треба їй!
Йди в вогонь, хай твої страждання
храм очистять від злодіяння.
Нечестива, нечестива, смерть на ній!
Вже смерть на ній! Вже смерть на ній!
НОРМА
Отче, ти плачеш?
ОРОВЕЗ
В печалі серце.
О, небо, тут любов!
Ах, так! Печаль! Печаль! Дочко!
Чи втішуся коли?
Не зможу я!
Ах! Йди вже, невірна!
Все обіцяю! Так! Ах, так!
Печаль! Печаль! Дочко!
Чи втішуся коли?
Не зможу я!
ПОЛЛІОН
Боги! Боги! Ах, так!
Боги! Ах, так! Боги!
Ах, не благаю!
Я з радістю в вогонь оцей піду!
Не благаю!
Боги! Боги!
Це так? Ах, так! Ах, так!
Боги! Ах, так! Ах, так!
Ах, не благаю!
Я з радістю в вогонь оцей піду!
НОРМА
Плач і прости!
Ах! Ти прощаєш!
Твій плач правдивий.
Більш не благаю. Іду щаслива.
Ах, не благаю.
Ах, ні! Ах, не благаю.
Я з радістю в вогонь оцей піду!
Отче, ах, отче!
Ти обіцяєш?
Ах! Ти прощаєш!
Твій плач правдивий.
Більш не благаю. Іду щаслива.
Ах, не благаю.
Ах, ні! Ах, не благаю.
Я з радістю в вогонь оцей піду!
(Друїди огортають Жрицю чорним покривалом.)
ОРОВЕЗ
Йди, невірна!
НОРМА
(ідучи, оглядається ще раз)
Отче, отче!
ПОЛЛІОН
Твій вогонь, о Нормо, мій теж!
Ми там будем в любові вічній святій!
НОРМА
Отче, прощай!
ОРОВЕЗ
(дивиться на неї)
Прощай!
Лити сльози
має право батько твій!
(Полліона і Норму ведуть на вогонь.)
ID:
745710
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 11.08.2017 21:25:56
© дата внесення змiн: 06.09.2017 16:52:01
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|