Забудь про літо, осінь, зиму…
Є лиш весна, лет пелюсток,
Тебе, довірливу і милу,
Я понесу у наш садок.
Там вишні в білому цвітінні,
Там спів бджолиного роя,
Там дух любові й оп’яніння,
І в ложе стелиться трава.
Як тільки ранок росянистий
Розбудить променем зорі,
Постанеш в пелюстковім листі,
Мов Мавка в білому вбранні.
А потім, поєднавши руки,
Повернемось в брутальний світ.
Захочеться все повернути,
Та вже злетить весняний цвіт…
