В далекій країні засніженій
Жив бідний художник і казку творив,
Дивився на пта́хів високий політ
У небі чужої землі.
Змальовував фарбами ніжними
Зелені дерева і золото нив,
Сумні його очі дивилися в світ
З картин Сальватора Далі.
Сміялися люди з художника,
Бо сонця ніколи не бачили,
У їхньому небі порожньому –
Лиш сірі дощі і туман,
А в нього – квітки́ і метелики
Цвіли кольорами гарячими,
Зігріті долонями теплими,
І тихо співав океан.
Під небом гарячим Іспанії
Він мріяв хоч раз прогулятися,
По вуличках з білого каменю,
Що завжди до моря біжать.
І слухати струни розсипані,
І так безтурботно сміятися,
І марити зорями тихими,
І жити в красивих віршах.
3.06.2006
Пісня "Небо Іспанії"
https://www.youtube.com/watch?v=TVF4SRJ3xpk&t=9s
