У кожного в житті приходить мить,
Коли опиняємось на розпутті.
Розгублені, не знаєм як вчинить.
Чи ями долі вдасться оминути?
Лежить пред нами два різних путі:
По ліву і по праву нашу руку.
Та лиш одним ми зможемо піти
І шлях отой самі обрати мусим.
По ліву руку лежить дорога,
Гладенька і рівна, неначе стрічка.
Не видно ямок на ній нітрохи,
Лиш збоку тече малесенька річка.
Вода у ній прозора і чиста,
Рибини там надзвичайної краси,
Біля дороги - дерев намисто,
У рядок рівнесенько стоять ліси.
По праву руку - вузька стежина,
Змією біжить-звивається між скель,
Всипана ямами і камінням,
Угору прямує нелегкий путь цей.
Не видко на стежині тій дерев,
Не чути щоб десь лунав пташиний спів.
Хто шлях такий свідомо обере?
Випробування під силу не усім.
І ось прийшов час щоб обирати -
Ти із легкістю уліво повернеш,
Щоб стежку без перешкод долати,
Без правил, умовностей і жодних меж.
Ти навіть і не поглянеш вправо
На ту вузьку, тернистую стежину,
Тільки, дійшовши до путі краю,
Стару побачиш згорблену хатину.
Нема омріяних скарбів, багатств,
Ні мальованих палаців, хоромів.
Кругом лишень засмучена земля
І кілька вікон-свічечок у домі.
Ти запитаєш: що це? Як же так?
За що мені оця дісталась кара?
Я ж до кінця здолав увесь свій шлях
І що мене на фініші чекало?
Тут гримнув грім і почувся голос
З небес, виразний, могутній і ясний:
«Не плач і не проклинай ти долю, -
Вибору свого пожинаєш плоди.
Коли йшов дорогою гладкою,
Ти не раз чув про поміч тужливий зов.
Та помогти не спішив з бідою,
Байдужий до всього, стороною йшов.
Коли десь стрічались подорожні
І уточнити хотіли свій маршрут,
Ти лінувавсь путь вказати точно,
Відмахувався, неначе від приблуд.
Так, пішовши рівним гладким шляхом,
Геть забув, що ти – людина, а не звір.
Чесноти в дорозі всі розтратив,
Душу й серце невідомо де згубив.
Дорога ця гладенька не з проста,
Бо невидимим встелена камінням, -
Щоб кожен, хто обере рівний шлях,
Вдало склав випробування на гідність.
Отак буває і в житті людськім:
Чисто-гладкої немає дороги.
Є ями явні й сховані від всіх,
Та йти потрібно з людяністю в ногу».
27.09.2017
Руслана Ставнічук (с)
