Ліжко пашіло твоє любов'ю,
Я наповнювалась тобою,
Як річки навесні наповнюються водою,
Наче місяць, що доходить своєї повені...
Ти просив мене говорити іспанською -
Я, натомість, говорила мовою,
Досі - невідомою нікому,
Тепер - відомою нам обом.
Задихаючись
Я запитувала тебе про істину,
Обіймаючи тебе
Я дізналася, що вона завжди
Ховалася у наших тілах,
Що вони і є
І поезією, і музикою, і танцем,
Що торкаючись шкіри пальцями,
Що цілуючись нашими серцями, ми лишень
Рятувалися,
Рятували
Одне
Одного.