Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Дорога до отчого дому - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар Тамара Шкіндер, 31.07.2018 - 11:28
Тамарочко, щиро Вам дякую за добре слово!
Наталя Данилюк відповів на коментар Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 31.07.2018 - 11:27
Щиро Вам дякую, Таню!
*SELENA*, 17.07.2018 - 23:21
"очі батьків – твій земний оберіг" ---- така проста істина, яку ми особливо відчуваємо, коли батьки покидають цей світ, а коли вони є то цей душевний комфорт не зовсім цінується... Наталя Данилюк відповів на коментар *SELENA*, 31.07.2018 - 11:27
Ви цілком праві... Чомусь не цінуємо, поки не втратимо. Така вже людська сутність. Дякую, пані Людмило!
Тетяна Горобець (MERSEDES), 17.07.2018 - 11:38
Наталю неперевершено!!! Дуже гарно! Допоки ще живі батьки, то ми ще діти... Так мило і образно!
Наталя Данилюк відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 31.07.2018 - 11:26
Дякую, дорогенька! У будь-якому віці хочемо підтримки найрідніших - добрим словом, порадою, молитвою.
yaguarondi, 17.07.2018 - 07:18
Висока тема. На рівні "Рідна мати моя..."І, дійсно, мелодія гарна, особлива Наталя Данилюк відповів на коментар yaguarondi, 31.07.2018 - 11:24
Щиро Вам дякую! Може цим словам пощастить знайти свою мелодію...
Світлая (Світлана Пирогова), 16.07.2018 - 22:41
"І добре, що є кому насвиглядати з доріг, і хліб розломити, і світлом наповнити чаші." Наталя Данилюк відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 31.07.2018 - 11:23
Дякую Вам сердечно!
Валентина Ланевич, 16.07.2018 - 22:04
Дуже зворушливо, Наталю, про родинний затишок, про те тепло, яке ми відчуваємо, перебуваючи у батьківській оселі.
Наталя Данилюк відповів на коментар Валентина Ланевич, 31.07.2018 - 11:23
Дякую, Валечко! Батьківський дім - то наша колиска, звідти наші корені, тому душею й тягнемося до отчого дому.
Віталій Назарук, 16.07.2018 - 21:27
Готова пісня. Попросіть Віктора Оха, або Голоскевича, або Сірого...
Олекса Удайко, 16.07.2018 - 21:04
Відома картина, Наталю, хоч і ввже в минуломму... Гарно вііідображено почуття родинні...
Олекса Удайко відповів на коментар Наталя Данилюк, 31.07.2018 - 11:36
Друзі ж! Та щось не густо... тебе, Наталю, в мене на сторінці! Певно, канікули...
Наталя Данилюк відповів на коментар Олекса Удайко, 31.07.2018 - 11:39
Я зараз рідко буваю у Клубі, заклопотана своєю малечею. Сподіваюся, згодом надолужу втрачене.
Lana P., 16.07.2018 - 19:49
саме так, Наталонько, "бо доки живі мама й тато" тоді і радісною стає дорога до отчого дому Наталя Данилюк відповів на коментар Svetok, 31.07.2018 - 11:19
Такі реалії: в минуле немає вороття. Дякую Вам!
|
|
|