Залізниця. Стільки років шуму від неї, стільки гуркоту, пилу, нічних прокидань від перемовин електровозів.
Це щоб одного пізнього вечора, миючи посуд, застигнути від неймовірно красивої мелодії. Телефон? Ні, ось він, мовчить. Хтось грає у сусідів на … на чому можна ТАК грати? Виходжу на балкон, і – ось вона, мелодія – тихі згуки рейок – дзвіночки і стогони, нереальні, як сни. Це в дивному спокої повільно і майже безшумно котяться вагони. Так тихо, ніби Пан Час спізнився. Котяться таким чином, аж рейки співають. Пісня їх нагадує розмову чи то дітей у спокійній грі, чи то замріяних китів. Немає гуркоту коліс, лише неголосний гомін і чисті високі ноти . Світ десь зник. Залишились лиш я, ці чарівні перегуки і страх, що музика швидко скінчиться… Але згуки довго не припиняються. Вони різної довжини, ноти незграйно, але жодної фальшивої, всі гармонійні. Як же гарно… щоночі засипала би під таку колискову.
Саме так мають проїжджати потяги повз сонні будинки. Машиніст, що вміє так котити вагони, я впевнена, чує цю хвилюючу пісню рейок. Та чи машиніст він? Скоріше Музи́ка, що грає на найпрекраснішому музичному інструменті.
почути довершену музику у гуркоті вокзалу... вражаюче! Мої захоплення Вам!
***
На струнах рейок
зіграй мені, музико,
пісню світанку
yaguarondi відповів на коментар Luka, 05.05.2018 - 18:50
не вокзалу, ні - колія недалечко від будинку - олігархи свої вагони котять і вдень, і вночі - з півночі на південь і навпаки - випадково почула звуки, які інакше, як музика, не назвеш, і досі вражена, прислухаюсь - чи не заграє ще)
Дякую за чудо-експромт, рада Вашій весняній музиці, високого натхнення!
Ця музика народжена якимось властивостями заліза - як кришталь дзвенить, дзвони церковні, дехто на пилці грає - а тут колеса вагонів, чи то зчеплюючись із рейками, чи навпаки - розчеплюючись
не вокзалу, ні - колія недалечко від будинку - олігархи свої вагони котять і вдень, і вночі - з півночі на південь і навпаки - випадково почула звуки, які інакше, як музика, не назвеш, і досі вражена, прислухаюсь - чи не заграє ще)
