Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Мамульчик: Дитячий будинок - ВІРШ

logo
Вікторія Мамульчик: Дитячий будинок - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Дитячий будинок

Вікторія Мамульчик :: Дитячий будинок
Відчиняються двері, заходжу.
«Дит. Будинок» - табличка висить.
Я помалу все далі проходжу,
А по шкірі мороз морозить.

Я пішла коридором в кімнати,
Вихователі й запахи каш.
Тут ліжка, де не затишно спати,
І над входом висить «Отче наш».

Тут шпалери в дорослих відтінках,
Всі тут рівні: у шафах й ліжках,
Без дитячих малюнків на стінках,
І з очима, де схований страх.

Все б нічого, як звично в притулках,
Тільки раптом я бачу - хлоп‘я.
Прихопивши з цукерок пакунка,
Я пішла до сумного дитя.

Підійшла. Але він ані звуку,
Тільки глянув на мене. Мов дід.
Я взяла його ніжно за руку,
Та від погляду - приторний слід.

Ви колись зустрічали дитину?
В кого погляд на тебе, та повз,
Від якого мурашки по спині,
Ніби в очі залили наркоз.

- Що ти робиш? - у нього спитала,
- Познайомимось? - руку тягну.
- Я чекаю на маму і тата,
Я не маю і краплі часу.

Він сидів, не дивившись на мене.
Не піднявши догори очей.
Гарних хлопчик, з очима мов зелень,
Із волоссям, мов відблиск свічей.

- Що малюєш? - його запитала.
- Я малюю листівку батькам,
Мені вчителька дещо сказала,
Хочте скажу? Та тільки-но Вам.

Я кивнула, а він як примара:
- Мама з татом в лікарні лежать.
Я був в школі, чекав щоб забрали,
Ні годину, ні дві, ані п‘ять.

Мене брали із місця у місце,
«Тут не їж, тут не йди, не сиди».
Він замовк, від емоцій затісно,
- Ну а потім привезли сюди.

Я не хочу тут бути бо страшно.
Тут твоє відбирають усе,
Тут несмачні без нічого каші,
І із кухні гидотно несе.

Тут лягати потрібно як скажуть,
В туалет із наказом іти,
Не обіймуть, казок не розкажуть,
Тут не будуть тебе берегти.

Та батьки мені вчора дзвонили.
Скоро мама із татом прийдуть.
Обіймуть, поцілують щосили,
І нарешті додому візьмуть.

Він уперше так щиро всміхнувся,
В той момент вихователь прийшов.
- Перепрошую, - хлопець жахнувся,
- Час відвідин практично дійшов.

Ми удвох відійшли від дитини, 
І тоді вихователь сказав:
- В хлопця тільки померла родина,
ДТП, будь-кому б не бажав.

Я тоді обернулась до класу,
Хлопчик досі батькам малював,
Він не мав ні хвилини із часу,
Просто вірив і вірно чекав.

- Ти закінчив? - хоч знала, що марно.
- Майже так, - я і далі стою.
- Хочеш я передам у лікарню
Твоїм рідним листівку твою?

- Так, звичайно, - немов з порятунком,
Передайте, одужують хай.
Він підпригнув, побіг за пакунком.
- Добре, хлопче, тримайся, бувай.

Обернулася, очі залиті,
І до виходу я стрімко іду,
Але раптом, спинилась на миті:
- Ти не проти, я завтра зайду?

Він підбіг, обійняв, я у сльози.
- А чому ти так плачеш? - спитав.
- Просто, знаєш, ти дуже хороший,
Ще сильніше мене обійняв...

Ви на тата щось кажете й маму?
Чи ви мрієте швидше втекти
Від опіки, домашнього гаму,
Бути «взрослым» на дух самоти.

Завітайте як маєте сили
У будинок дитячий до них.
Я б їх всіх в оберемок схопила
І забрала б від поглядів злих.

Я не знаю дитячої казні
І від дірок в душі глибини.
Із дитинства живуть наче в‘язні
Діти винні... Абсурд... без вини.
19.03.2018

ID:  809452
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 09.10.2018 19:00:21
© дата внесення змiн: 09.10.2018 19:00:21
автор: Вікторія Мамульчик

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1077)
В тому числі авторами сайту (4) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Genyk, 10.10.2018 - 08:40
12 В притулку щастя не знайдеш,особливо коли сама держава живе,як у притулку... give_rose
 
 
Катерина Собова, 09.10.2018 - 22:22
12 12 12 Дуже хвилюючий, правдивий вірш! Читати без сліз не можна! Дуже актуальна тема!
 
Вікторія Мамульчик відповів на коментар Катерина Собова, 09.10.2018 - 22:31
Дякую, приємно читати Ваші коментарі)
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: