Не пали моє серце вогнем
Бо крижину не можна зігріти
Лиш прольється краплинками сліз
На осінні зів'янувші квіти.
Знаю, знаю, що не повернуть
Найсвятіше найперше кохання
Знаю, знаю, а серце щемить
Як почує святкові вітання.
Не поверниш ніколи назад
Зірку в небо, що впавши згоряє
Та чому? Нас не раз увісні
У жоржинове літо виртає.
Ми з тобою, як два береги
Що ніколи не зможуть зійтися
А так хочеться ще раз мені
До твоєї руки притулиться.
Знаю, знаю, що наше життя
То дороги й вокзали чекання
Добре знаю,що вперше було
Найдорожче нам буде востаннє.
