Сцена перша
Безлюдне місце на кордоні Шотландії та
Англії. Вдалині видніється Бірнамський ліс.
Шотландські біженці: чоловіки, жінки, діти.
Осторонь стоїть зажурений Макдуф.
ХОР
О, Вітчизно підневільна!
Не можеш більше
зватись матері ім’ям,
стала ти твоїм синам
лиш могилою тепер!
Плач сирітський, плач дитячий,
плач батьківський – плач неспинний,
що завжди від ранку лине
просто до небесних сфер.
Скорбний плач приймає небо,
повне милості і жалю,
мов спішить твої печалі,
о, Вітчизно, скрізь рознести.
Дзвони смерті невпинно дзвонять,
та відваги ніхто не має
тим хто гине і хто страждає
добавляти свій плач пустий.
ХОР (сопрано 1)
О, Вітчизно підневільна!
Не можеш більше
зватись матері ім’ям,
стала ти твоїм синам
лиш могилою тепер!
Плач сирітський, плач дитячий,
плач батьківський – плач неспинний,
що завжди від ранку лине
просто до небесних сфер.
Скорбний плач приймає небо,
повне милості і жалю,
мов спішить твої печалі,
о, Вітчизно, скрізь рознести.
Дзвони смерті невпинно дзвонять,
та відваги ніхто не має
тим хто гине і хто страждає
добавляти свій плач пустий.
(тим хто гине і страждає
добавляти плач пустий.
О, Вітчизно! Підневільна! Вітчизно!)
ХОР (сопрано 2)
О, Вітчизно підневільна!
Не можеш більше
зватись матері ім’ям,
стала ти твоїм синам...
...від ранку лине
просто до небесних сфер.
...приймає небо,
що повне жалю,
...твої печалі,
о, Вітчизно, скрізь рознести.
Дзвони смерті невпинно дзвонять,
(дзвони смерті невпинно дзвонять,
дзвони смерті, дзвони смерті.
О, Вітчизно! Підневільна! Вітчизно!)
ХОР (тенори 1)
О, Вітчизно підневільна!
Не можеш більше
зватись матері ім’ям
...лиш могила ти тепер!
...приймає небо,
що повне жалю,
мов спішить твої печалі,
о, Вітчизно, скрізь рознести.
Дзвони смерті невпинно дзвонять,
та відваги ніхто не має
тим хто гине і хто страждає
добавляти свій плач пустий.
(Тим хто гине і страждає
добавляти плач пустий.
О, Вітчизно! Підневільна! Вітчизно!)
ХОР (тенори 2)
О, Вітчизно підневільна!
Не можеш більше
зватись матері ім’ям
...лиш могила ти тепер!
Скорбний плач приймає небо,
повне милості, повне жалю,
... твої печалі,
о, Вітчизно, скрізь рознести.
Тим, хто гине рознести.
(О, Вітчизно! Підневільна! Вітчизно!)
ХОР (баси)
О, Вітчизно підневільна!
Не можеш більше
зватись матері ім’ям,
стала ти твоїм синам
лиш могилою тепер!
...приймає небо,
що повне жалю,
мов спішить твої печалі,
о, Вітчизно, скрізь рознести.
Дзвони смерті невпинно дзвонять,
(Дзвони смерті невпинно дзвонять,
Дзвони смерті невпинно дзвонять,
О, Вітчизно! Вітчизно!)
МАКДУФ
О, діти, мої ви діти! Оцим тираном
ви були всі убиті, а разом з вами
й нещасна мати ваша!.. Чом я покинув
бідну матір і дітей у лапах тигра?
Ах, захист батька жданий
не мали діти бідні
і згубники негідні
там гибель (гибель) принесли!
Я втік вночі, в тумані,
а ви кричали (а ви кричали) марно –
у подиху останнім
без помочі (без помочі) були.
Дай, Боже, убивцю стріти,
коли ж він зможе зникнути,
руки твого прощення
для нього ти розтули.
(Руки твого прощення,
руки твого прощення
для нього ти розтули.
Боже, руки твого прощення
для нього розтули.)
ID:
829614
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 18.03.2019 22:33:36
© дата внесення змiн: 19.03.2019 03:45:33
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
