********
Хутким промінцем, що сяє
Цікавинами легкими,
Пробігти книжковим краєм,
В тісних лабіринтах літер,
Між аркушами цупкими,
А далі – за підвіконня,
Униз, де полює вітер...
Доріжкою за хвилину
Між постатями півоній
У ліс трав'яний ввірватись,
Де зріють роси краплини
В нефритовій оболонці,
Де зелені терпкуватість,
Де листя намет сплітає,
Просвічують проти сонця
Прожилки та капіляри...
Зібрати пилинки таїн,
І раптом знайти забуті
Надтріснуті окуляри –
Скляну величезну браму,
Не скритись, не обминути,
Портал у чиєсь минуле,
Розвіяне за вітрами...
Або й не минуле навіть,
А просто колись заснуле,
Немов листяні фрегати,
Мов позачасова заводь.
І смутку вже не навіє
Пошкоджений навігатор,
Лиш відблиск впаде на вії...
