Вона була подібною на сонце,
Що сходить ліхтарем на горизонті,
Промінчиком крадеться крізь віконце,
Щоб освітити шлях на повороті.
Вона яскрава зірка десь на небі,
Що вказує в житті орієнтири
І крилами зігріє при потребі,
Собою залатає чорні діри...
Вона могла повести за собою
Або в тилу від ворога прикрити,
Вона була - і сильною, й слабкою...
Сміливою - так вміють тільки діти.
І зіткана зі щастя і любові
Мереживом свій Всесвіт огортає,
Вона уміє в радості і в горі...
Вона - це жінка. Та, яка кохає...