Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Н-А-Д-І-Я: Троянди на пероні - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія, 25.10.2019 - 23:04
Красиво,Надійко! Хоч троянди уже відцвіцли,живуть в пам"яті, як і були...
Valentyna_S, 25.10.2019 - 18:58
Щось і в мене є на таку тему:Троянди, намоклі від сизої мли,Лежали на лавці у сквері. Покинуті розпачем, мабуть, вони-- Як звично юначій манері! Погордо й поважно біліли у тьмі, В безлюдному тихому місці. Достойні воліли красуні собі, Найкращої з кращих у місті. Жадали, довершені, пестощів рук Доглянутих, із манікюром-- Та глухо довкола, лиш потягів гук, Й вітрець шарудів за бордюром. Гоно́рні троянди чекали дарма — Вже й ніч до пелюсть доторкнулась. І в’янули квіти на лавці ницьма Й одна до одної горнулись. І никла краса, хоч вмивала роса. Богині не брали їх в руки. Аж човгає жінка — срібле́на коса, І одяг старий, в руках-- жмут́и. Розквітло обличчя в безхатьки ураз: Навіяли спогади квіти. Не плакали очі її від образ, Яких заподіяли діти. Згадала щасливі свої всі роки І білі троянди від нього. Прозора краплина скотилась з щоки І з серця людського, живого ТАИСИЯ, 25.10.2019 - 18:38
Букеты нас сопровождают!Как символ расставания и встреч! А розы особенно впечатляют! Надолго их не уберечь... |
|
|