Тепла хвиля нахлинула в душу
І сльоза покотилась з очей.
Я пів ночі думками ворушу
Наче купою старих речей.
Речі ці уже вийшли із моди,
Та вже стали мені замалі
І витягую карти з колоди
У якій лиш одні королі.
Не знаходжу туза, щоб побити,
Та весь козир у тебе в руках.
Було важко тебе розлюбити
І складати пасьянс по ночах.
Він не склався. Даремні ці спроби,
Телефонні розмови, дзвінки.
Тож не дуже тепер до вподоби
Знов гортати життя сторінки.
Та їх пам'ять ще держить у собі.
Викладає буває у снах,
У яких ти постійно в жалобі
І напрузі, як зляканий птах…
14.11. 2019 р.
