55
Not marble nor the gilded monuments
Of princes shall outlive this powerful rhyme,
But you shall shine more bright in these contents
Than unswept stone besmeared with sluttish time.
When wasteful war shall statues overturn,
And broils root out the work of masonry,
Nor Mars his sword nor war’s quick fire shall burn
The living record of your memory.
’Gainst death and all oblivious enmity
Shall you pace forth; your praise shall still find room
Even in the eyes of all posterity
That wear this world out to the ending doom.
So, till the judgement that yourself arise,
You live in this, and dwell in lovers’ eyes.
Могили царські, мармури розкішні
Тривкі, та вірш цей довше буде жить
І ясноту твою прославить ліпше,
Бо камінь нечупара-Час бруднить.
Стояли статуї — війна їх валить,
Що з’єднано — то безлад розірве,
Та руйнування лють тебе не зранить,
Бо є писання пам’яті живе.
Загинути, забутись — не для тебе.
Минуть недоброзичливці, й назвуть
Тебе майбутні ті, з ким світ стражденний
В утомі стріне свій останній Суд.
Тож доки знов буття не закликає,
Живи в тім слові, що любов складає.
Переклад 25.12.2015
