Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Льорд: Сцена життя - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Рясна Морва, 07.11.2020 - 21:44
Ми створюємо мистецтво нового творінняКоли одне серце в нас - а друге на небі. Олег Крушельницький, 25.04.2020 - 21:39
Крутили и не докрутили Крутили люди колесо И докрутили до квадрата, И так их к Черту занесло, Что к истине им нет возврата. И кружат люди хоровод И кружат так, как и когда-то. Но раньше было им легко, Сейчас им как бы туговато Льорд відповів на коментар Олег Крушельницький, 26.04.2020 - 12:43
На жаль так і є... Дуже мудрий Ваш поетичний коментар...Дякую
Спасибі за коментар та небайдужість. Створюймо гуртом наше завтра - хто для себе, хто для онуків. Головне не померти заживо. не народитися мертвим.
Льорд відповів на коментар Крилата (Любов Пікас), 28.01.2020 - 21:07
Філософія, але в житті так і є. Щастя Вам
геометрія, 24.11.2019 - 21:17
Гарно! У мене теж є схоже... ЯК ЖИВЕМО… Земля багата, а природа мудра, ЇЇ закони унікальні і чіткі, І шанс дає вона всім людям- Жити в достатку, у теплі й добрі. Наше житя - Це п'єса, драма, акт: Дитинство, молодість і старість. Несем свій хрест, долаєм страх, Знаходим вихід, чи впадаєм в крайність. Так і живем. І не чекаєм оплесків. Актори ми, а сцена - це життя. Лиш уперед - закутані, або наопашки А доля нас до предків поверта. Так і йдемо: то швидко, то поволі, Часом крізь хащі, де нема доріг. Сили втрачаємо, натхнення і здоров'я, І спотикаємось, бува, через поріг. Часом не йдем, а плентаємось, човгаєм, :cur В безсиллі руки піднімаєм до небес, Надіємося, просимо і молимось, Щоб завтра жилось краще, ніж тепер. Щоб діти й внуки краще нас жили, Щоб відпустили злидні й болячки, А ми,щоб стали кращі, ніж були, Самі собі вправляємо мізки. Отак живем: за ніччю день, Залишить щось нащадкам хочемо, Працюєм, крутимось щодень, І стогнемо, і плачем, і регочемо. Як швидко плине час - не помічаємо, Назад оглянутись - не вистачає часу, Не розуміємо чому, та все ж ми знаємо- Що ніби й не жили,а вже життя позаду... Володимир Шевчук, 24.11.2019 - 19:47
Скоро велику роль створить хтось інший.Хтось завжди повинен задавати ритм Яна Бім, 24.11.2019 - 18:54
І граємо, граємо, граємо завжди неймовірно Створюючи виставу, котру ти Боже знаєш. Глибокі роздуми... Живімо щиро своєю роллю долі. Валентина Ланевич, 24.11.2019 - 18:41
Ми народжені для ролі доліІмпровізуємо не знаємо сценарію Як же вірно, Льоде, Ви підмітили наші життєві потуги, як нам, здається, самостійні та, насправді, уже визначені долею. Льорд відповів на коментар Валентина Ланевич, 28.01.2020 - 20:59
Щиро дякую Вам за таке глибоке сприйняття вірша!
|
|
|