Ой, летіли дикі кулі крізь паркани з плоті,
Набивали кулі ґулі й синці у польоті:
І свистіли, й підвивали мов мерці повсталі —
З тіл шматочки видерали й геть летіли далі.
Ой, сиділи у землиці міни італійські,
Гнили біля них безлиці тельбухи російські:
Чоловічок зелененький з щупом шкандибає,
Та — мов цуцик веселенький, назустріч стрибає.
Ой, жили-розкошували віруси підступні
І чужі виношували плани мега-згубні.
Навіть не здогадувались, яку силу мають
Й дивувалися, чом їхні носії вмирають.
Ой, сиділи дикі люди по своїх домівках:
Текли грошики в нікуди, мізки у голівках
Потопали в алкоголі й тіло мордували,
Божеволіли в неволі і голодували.
