Ми щодня біжимо на роботу
Спакувавши старанно в кишені
Сірих буднів стабільні банкноти,
І на щастя - любов на черені.
Ми минаємо спільних знайомих,
Проїжджаєм щоденно зупинки,
Консервуєм на завтра втому,
По дорозі губим хвилинки.
А на зустріч – веселий вітер,
А на зустріч – дощ і веселка,
І щасливі незнані миті,
І дитячого сміху пуделко.
І життя пробігає поруч,
Все старається нас наздогнати.
Ми його проганяєм власноруч,
Бо ж немає часу чекати.
Так живемо – по паралелях,
Те, що маєм, і що могли би…
Натовп душ у сірих шинелях –
Ніжні квіти, заховані в глиби.
