я мав видіння, коли гуляв у пустелі.
щось страшне та прекрасне
постало з пісків минулого,
і голосно ридало: "відпусти мій дух!"
я озвався, й спитав, що сталося,
і тоді воно заспокоїлося,
й промовляло такими словами:
веди мою вогненну душу до спочинку.
слухай церковні дзвони далеких минулих часів.
знай: тії дзвони – то поклик сьомої зірки,
поділися зі мною водою, та й ходімо, куди скажу.
я сказав, що я щойно прийшов,
і не бачу ніяких причин
ламати свій план на сьогодні.
воно здивувалося, довго мовчало,
потім продовжило так:
тут немає притулку, і нема де втекти від спеки,
цю землю позбавлено милости,
й навіть більше: на ній – тавро
непридатности для життя. ти не хочеш нічого знати?
добре, тоді сиди й слухай моє повчання:
прислухайся, й ти почуєш співи тисячі душ,
спроневірених у очікуванні останнього божого суду.
якщо ти вже чуєш дзвони далеких часів,
знай: то є поклик сьомої зірки.
прислухайся ще, й ти почуєш зойки полеглих ангелів
– ті зойки так само є покликом сьомої зірки.
минають століття – впадуть навіть ці піраміди,
щоб розсипатися на порох перед господнім лицем,
і тоді сьома зірка знов зійде он там на сході.
вашої долі не зроблено, ваших завдань не виконано.
хіба ви не чуєте дзвонів минулих часів?
то – лиш відлуння поклику сьомої зірки;
зойки полеглих ангелів свідчать: вона вже зійшла
seventh star, black sabbath
