Ну, хоч хтось, напишіть дурницю,-
Щоб бажання з’явилось свариться,
І кричати до хрипоти:
«Сам дурний! Не правий! Та хто ти?»
Ні, лишились блаженні й смиренні,
Толерантні, до холоду в вені,
З рівномірним серцебиттям.
Ні проступків, ні каяття.
Ні зурочених, ні осквернених.
Сидять тихо, чекають пельменів.
З’їдять мовчки, а зверху компот…
Так зведеться нінащо народ.