Ми не святі, й святими ми не будем,
Й без вас ми знаєм істину просту,
Не треба голосити у всі труби,
Не зрозумілу вами, нашу тишину...
Лишіть для нас, наші гріхи у домі,
Нехай вони вас не тривожать у вісні,
Бо не пошкоджені лиш ті долоні,
Які не знали праці у житті...
Дозвольте бути диваками серед маси,
І вірити, що ми міняєм світ,
Не треба думати, що лиця в нас гримаси,
Лиш ж через те, що інший у нас цвіт.
Пробачте нам, наше маленьке щастя,
Що вміємо сміятись у біді,
Бо ж ви не знаєте наскільки, трясця,
У сильних душі, по-просту, крихкі.
VDYACHNA
31.01.21
Фото з інтернету
