Я отримала від тебе двадцять три шанси,
Але всі рази підвела.
Мені не шкода ні часу, ні слів,
Все минає, не важливо як.
Я ніколи не розплачусь з тобою.
Сумніви рубають навпіл,
Але ти про них не дізнаєшся.
Для тебе це болючіше.
Темна ніч крокує з-за туману,
Місто мене не любить,
Ліс не пускає до себе,
А тут живуть вони – думки.
Доки триває ця мелодія,
Доки я чую твій голос,
Змусь мене залишитися.
Я витратила кожен дюйм душі
На те, чого зараз не маю
І не впевнена, що шкодую.
Знаю, ти лишишся що б не трапилося,
А я зостанусь з нестертими повідомленнями
І піснями, що ти співав.
Я боюся повертатись до самотності?
Боюся втратити тебе?
В якому з днів захована відповідь?
Серце і розум змінили позиції,
Мої слова, адресовані тобі, – своє значення.
Боюсь, я відчуваю це не так, як ти,
Не вмію божеволіти й кричати.
Доки не завдала нових незагойних ран,
Доки сумніви – лиш гості,
Змусь мене залишитися.
