Ніхто за нас не буде воювати,
Життя втрачати, проливати кров.
Самим нам треба землю захищати
Щоби імперських збутися оков.
На жаль коротка дуже пам'ять наша,
Історія з сусідом вся кровить
І більш страшного ворога, чим Раша,
У всьому світі важко уявить.
За підлістю, підступністю, цинізмом,
Жорстокістю, яка не знає меж,
Вони на рівень стали із фашизмом,
Звірину сутність в них не відбереш!
Вбивали і гнобили нас віками,
Від цих жахіть холоне в жилах кров.
Волосся дибки, що робили з нами,
Та ми, як Фенікс, відродились знов!
Завжди хотіли звести нас зі світу,
В історії всі нищили сліди,
Мільйони в землю закопали цвіту,
Бо це така звірина суть орди.
Одвічний ворог! Треба вже збагнути,
Лиш перемога принесе нам мир,
А про угоди-папірці забути,
Це дармовий у мишоловці сир.
Таких угод було уже чимало,
Про межі, дружбу, суверенітет…
Але коли кацапів це спиняло?
За пазухою завжди в них кастет.
Про це живим потрібно пам’ятати
Тримати міцно зброю у руках
І безпощадно ворога вбивати,
Відкинувши вагання всі і страх.
Це лютий ворог! Ним він був і буде,
Не можна забувати ні на мить!
Коли це будуть пам’ятати люди,
То над Кремлем наш стяг замайорить!
20. 05. 2021 р.
Якби ж то ще память пробудити! Лякає те, що навіть не памятають, що було і як в 2014 році...
