***
"Скарбничка дитячої творчості"
*** *** ***
Три роки --
Це вже багато,
Бо, трохи -- лиш було,
А стало достатньо --
Того щастя, що діти,
Від дорослих --
В скарбничці знайшли,
Де увага Ваша,
Як сонце світить --
Сердечно,
Всім без винятку --
В слові,
Яким
"Скарбничка дитячої
Творчості"
Мудрість сіє
І гріє та діє у нашій
Мові..,
Бо...
Три роки --
Це вже багато,
Де трохи -- лиш було,
А стало достатньо --
Того щастя, що діти,
Від дорослих --
В скарбничці знайшли
Та любов'ю серця,
Як мудрість -- відкрили...
--------------------------------------------
28.10.2021; Paris (A-а)
=======================
Автор :::
Катинський Орест
( Katyskyy Orest)
=======================
(!!!)
1. Анафора (грец. – виділення) – єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур (Вікіпедія).
2). Епіфора (грец. epiphor; – перенесення, повторення) – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз – у прозі чи драмі (Вікіпедія).
Суцільні епіфора та анафора мають місце в народному епосі, а також у віршиках для засвоєння малюками нових слів.
Вдуматися тільки: анафора та епіфора – це «стилістичні фігури…», бо це -- мовні перла слова.
Тому зловживати ними небажано.
Їх треба використовувати, як прикрасу для корони вірша.
------------------------------
(Автор -- "Відроджуючи таємні знання предків, або Семаргл душі...")
=======================
Дорослим теж є чому навчатися у дітей.
Часто на вулицях міста зустрічаю погляди дітей. Малі оченята уважно вивчають. Посміхаюся. Вітаюся. Настрій після такого спілкування піднесений. Наче весь всесвіт цікавиться: "Як ся маєте, пані?"
Катинський Орест відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
