...Я упаду зіронькою з неба-
Ти поклич мене, як є потреба.
Я тебе на відстані почую,
Руку простягни - її відчую...
Я відчую стукіт твого серця,
Біль душі крізь Всесвіту люстерця,
І до тебе зіронькою впаду-
Ти знайдеш в мені свою розраду...
І хай твою душу не бентежить
Темна ніч, що сумніви мережить,
Відстань, час ,нездійснені бажання,
Ти поклич...я прийду без вагання
І твоєю зіронькою стану-
Я тебе любить не перестану...
Ти знайди мене на перехрестях долі
Всупереч якійсь недобрій волі,
І назад, прошу, не оглядайся,
Кликати всім серцем намагайся...
Я тебе чекаю...я почую-
Душу від самотності врятую...
Ти поклич, як є душі потреба,
Я - твоя частинка, та, що з неба...
МОЛОДЕЦЬ! 
