Вікна прочинено в нашу кімнату,
Яблуні квітом дивана заслато.
Дмухає вітер на сукню, коліна.
Їх оголила — від чашечок пріну.
Цівка цілунків пробіглась по стегнах,
Трусики білі спустилися легко.
Ось язичком по узвишшю Венери
Я у волоссі малюю химери.
Пальчик, вагаючись наче, вагіну
Збуджує доторком поперемінно.
Ти підвелась, щоб торкнутись губами,
Втіху у вушко пустити словами.
Руки мої твій животик голублять,
Квіти весняні твій пупик так люблять.
Ніжна конвалія цьомає груди,
Медом п’янким залишається всюди...
Ніч з 25 на 26 липня 2009
