Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макс Дрозд: *** ("Вже сутінки…") - ВІРШ

logo
Макс Дрозд: *** ("Вже сутінки…") - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

*** ("Вже сутінки…")

Макс Дрозд :: *** (
Вже сутінки і я іду додому.
Напрочуд дивно лине вік наш.
Вже сутінки. А я повзу додому.
Людей нема - лиш силуети в вікнах.

Вже сутінки. Дітей батьки чекають,
Та діти їх тепер до всіх байдужі.
Вже темно тут і в небі лиш літають
Супутники, зірки й самотні душі.

Вже сутінки і рідко де-не-де
Кричать собаки на самотній Місяць.
В вікні одному жіночка пряде,
А в іншому - дитиночку колишуть.

Вже сутінки. Сповільнилось життя.
І от ревуть з-за обрію сирени -
Й дитину сонну мати підійма,
А хтось під ніс лайливі ллє катрени.

Вже сутінки - летять на нас ракети -
Чиєсь життя сповільнять до зупинки.
Вже сутінки. А де ж ті силуети,
Що в мирний час топтали тут стежинки?

Вже сутінки, а в вікнах повна темінь.
Я не складаю план на майбуття.
Вже сутінки. І вулиці - пустелі.
Для когось це вже сутінки життя.

27.06.2022

ID:  951665
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.06.2022 00:05:40
© дата внесення змiн: 28.06.2022 00:05:40
автор: Макс Дрозд

Мені подобається 11 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ніна Незламна
Прочитаний усіма відвідувачами (298)
В тому числі авторами сайту (16) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Тетяна Білогай, 29.06.2022 - 08:37
"Та діти їх тепер до всіх байдужі..." Важкі часи, сумне сьогодення
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надзвичайно сумне й темне. Тому обрав сутінки як основний мотив.
Дякую, що не оминаєте)
 
Ніна Незламна, 28.06.2022 - 17:48
17 17 17 Наше сьогодення....... щемно... 17
23
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.
Писав вірш після того, як над будинком полетіла ракета, тому емоції справжні.
Радий візиту! 23
 
Яніта Владович, 28.06.2022 - 13:26
Цікавий вірш.

Єдине, що викликало здивування - оте "пряде". Не знаю, у скільки треба зазирнути вікон, аби побачити, як хтось пряде. Мені здається, навіть інструментів (веретено та штука, до якої чіпляють вовну) не знайти у сучасному місті.
23
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Яніто!
Знайшлося! Бачив на власні очі, як одна жіночка працює з веретином у великому місті.. Довга історія, проте натрапив на таке - не вигадав ці рядки.
Хотів підкреслити, що у великому місті стільки різних людей, стільки різних занять, всі різні.. Й Ви помітили цей нюанс з прядивом, за що я Вам вдячний! 23
 
Яніта Владович відповів на коментар Яніта Владович, 29.06.2022 - 21:18
Це реальний факт? Навіть так? Справді, здивована.
Єдиний раз, коли я бачила процес на власні очі: у дитинстві бабуся пряла. Це заворожує. Вже не так багато згадок з дитинства, але ця досі перед очима. Сіра хмарка вовни, ниточка від неї та веретено, що крутиться, наче дзига. Неймовірно.
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Справді, це неймовірне видовище, яке зачаровує...
Я й сам не вірив, що бачу на свої очі. Чого тільки не зустрінеш у місті... give_rose
 
Галина Лябук, 28.06.2022 - 11:34
Так, змінився час... Ще зовсім недавно зі сутінками лунала музика, призначали побачення, веселилися люди, а зараз - в молитві, щоб нічку переночувати...
Чудово, хвилююче передали і розкрили тему гарного твору, але сумного. 17 Сподобалось. 12 12 give_rose
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Галино, що прочитали й прониклися.
Все змінюється, а я вірю в те, що скоро й нічні тривоги зміняться лише тривогами душ та сердець, які ніяковіють від побачень з коханими.
Врешті-решт, хочеться в це вірити)
 
Сара Ґоллард, 28.06.2022 - 10:22
Суворі і страшні реалії. Дякую за висвітлення такої важливої теми.
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В такий час живемо. І переживемо. Ніяк інакше.
Радий візиту!
 
Катерина Собова, 28.06.2022 - 09:31
17 17 17 А в когось в сутінках обірветься життя... В страшний час нам довелося проходити земні випробування!
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що завітали, Катерино!
Так, живемо в такі часи.
Знаєте, є така істина: тяжкі часи народжують сильних людей - сильні люди творять легкі часи - легкі часи народжують слабких людей - слабкі люди творять тяжкі часи. Й так по коли. Отже, ми були слабкі, й це дійсно правда. Та ми змужнішали, стали сильними та обов"язково переможемо!
Збудуємо легкі часи, а потім? Круговерть життя...
 
mergeight, 28.06.2022 - 09:05
Ох зачепило аж за душу…чудовий вірш - страшна до жаху тема.
Ви неймовірно можете передати почуття спокою та повного відчаю. Дякую!
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, що читаєте.
Спочатку вірш писався просто про життя, про вечір, про "силуети" в вікнах. А потім - додалися сьогоднішні мотиви.
23
 
Ольга Калина, 28.06.2022 - 08:16
12 12 16 17
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що читаєте! give_rose
 
Приємно читати рядки де так привабливо і зворушно поєднались смуток сьогодення та тонка душа автора, яка не залишила без уваги: ні силует жіночки в вікні, ні дитя, яке заколихують до сну... Дякую, Максе. 16 12 12 12 ros
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго ранку, Наталі!
Надзвичайно приємно читати Ваші коментарі - дарують позитив на увесь день.
Радий, що читаєте й розумієте - захоплююся Вами!
Щиро дякую, що не оминаєте! smile 16 give_rose
 
Наталі Косенко - Пурик відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 28.06.2022 - 11:43
І Вам, Максе, щиро дякую. 16 22 21
 
Віктор Варварич, 28.06.2022 - 04:05
12 Чудовий вірш! 22 16 hi
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вікторе! smile wink
 
Дуже гарна поезія. Зачіпає за душу... страшно... а чи буде завтра?
 
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В тому й справа: лягаєш спати й не знаєш, чи прокинешся...
Дякую, що прониклися. give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: