Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Білогай: Дай мені надію - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Катерина Собова, 09.08.2022 - 10:42
Привиди кохання мають звичку іноді з"являтись перед ясними очима.
Макс Дрозд, 08.08.2022 - 15:02
Часто нам вижаються "примари" минулого. Але потрібно вміти відпустити - на жаль, багато хто не вміє цього робити. Тебе у інших бачу я щодня, Коли люблю й ненавиджу безмежно... Як же сподобалися ці рядки! Чиста правда. Любити - на рівні з ненавистю. Згадалися такі рядки: "Несчастная любовь на то любовь, Что бьёт она, но всё же - возвышает! Несчастная любовь - счастливая любовь, Кто раз её перетерпел - тот знает." Дякую, Тетяно, за чудовий вірш! Тетяна Білогай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам за відгук.Хоча більшість людей не розуміє, як можна любити до ненависті. Лада Квіткова, 07.08.2022 - 17:37
Дуже гарний художній задум. Та треба попрацювати над милозвучністю і складами. Буде цікаво почитати ще раз
|
|
|