І не піднімуть більше вгору, до неба очі дітвора
Вони пішли уже до бога, нажаль прийшла їхня пора.
Не з волі власної, не з випадковості нажаль
А від рук нечесті, що вторглася в наш край.
Багато сліз, страждань вони принесли
Крім смерті сіяти не взмозі нічого
Та люди не пробачать і захочуть помсти
І в землю України вложать всіх до одного.
Настане день, коли не чутимемо гул ракет
Ми прийдем до героїв на могилу.
Зберемо яскравих квітів запашний букет
І в шану пам'яті, відновимо країну
